ЛИСТ 10.06.2010 N 6699/5/17-0416 Про розгляд листа

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
10.06.2010 N 6699/5/17-0416

Про розгляд листа

1. Щодо оподаткування податком на додану вартiсть операцiй з реалiзацiї за дорученням перевiзника через автостанцiю квиткiв пасажирам на перевезення.

Дiючi на сьогоднiшнiй день норми Закону України "Про податок на додану вартiсть" ( 168/97-ВР ) (далi - Закон) передбачають, що сума податку на додану вартiсть додається до цiни товарiв (послуг) (пiдпункт 6.1.1 пункту 6.1 статтi 6 та пункт 7.1 статтi 7 Закону) ( 168/97-ВР ).

При цьому платники - суб'єкти господарювання, здiйснюючи продаж товарiв (послуг), зобов'язанi утримувати у споживачiв таких товарiв (послуг) податок на додану вартiсть в складi їх вартостi та вносити суму податку до бюджету, а покупцi, якi придбавають товари та споживають послуги (незалежно вiд того, чи вони є суб'єктами пiдприємницької дiяльностi чи нi), здiйснюють компенсацiю вартостi таких товарiв i послуг продавцям за цiнами разом з податком на додану вартiсть.

Вiдповiдно до пiдпункту 3.1.1 пункту 3.1 статтi 3 Закону ( 168/97-ВР ) об'єктом оподаткування є операцiї платникiв податку з поставки товарiв (послуг) на митнiй територiї України.

Пунктом 5.1.13 статтi 5 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) визначено, що звiльняються вiд оподаткування податком на додану вартiсть операцiї з надання послуг з перевезення осiб пасажирським транспортом (крiм таксомоторiв) у межах населеного пункту, тарифи на якi регулюються органом мiсцевого самоврядування вiдповiдно до його компетенцiї, визначеної законом.

Усi iншi операцiї з надання послуг по перевезенню пасажирiв на митнiй територiї України, крiм вищеперелiчених звiльнених вiд оподаткування операцiй, пiдлягають оподаткуванню податком на додану вартiсть у загальновстановленому порядку за ставкою 20%.

Оподаткування податком на додану вартiсть при здiйсненi операцiй у межах договорiв поруки, доручення, комiсiї здiйснюється у порядку, передбаченому пунктом 4.7 статтi 4 Закону ( 168/97-ВР ).

Базою оподаткування податком на додану вартiсть у автостанцiй за операцiями з продажу квиткiв є вартiсть пасажирського квитка. Вiдповiдно до пункту 1.3 статтi 1 Закону ( 168/97-ВР ) автобусна станцiя, утримуючи з пасажира податок на додану вартiсть у складi вартостi квитка, зобов'язана внести його до бюджету.

При цьому, розрахунок суми, що пiдлягає сплатi до бюджету автостанцiєю, здiйснюється виходячи з рiзницi мiж загальною сумою податку на додану вартiсть, отриманою вiд пасажирiв у складi вартостi квиткiв та сумою податку, перерахованого перевiзнику, за дорученням якого продаються квитки (за умови, що таким перевiзником є особа, зареєстрована платником податку на додану вартiсть) i сумою податку з товарiв (послуг), придбаних автостанцiєю з метою використання їх для надання послуг з продажу квиткiв.

Якщо перевiзниками виступають особи, не зареєстрованi платниками податку на додану вартiсть, то до бюджету автобусною станцiєю вноситься сума податку, що дорiвнює рiзницi мiж загальною сумою податку на додану вартiсть, отриманою вiд пасажирiв у складi вартостi квиткiв та сумою податку з товарiв (послуг), придбаних автостанцiєю з метою використання їх для надання послуг з продажу квиткiв.

У разi, якщо автобуснi станцiї отримують окремо винагороду за наданi послуги, то зазначена сума оподатковується податком на додану вартiсть в загальному порядку.

Одночасно з цим слiд зазначити, що i норми Закону ( 168/97-ВР ) i вищезазначений порядок оподаткування операцiй з продажу квиткiв застосовуються автобусними станцiями, якi зареєстрованi платниками податку на додану вартiсть, i не поширюються на суб'єктiв пiдприємницької дiяльностi, якi застосовують спрощену систему оподаткування (юридичнi особи, якi сплачують єдиний податок за ставкою 10% та фiзичнi особи, якi сплачують єдиний податок) i не є платниками податку на додану вартiсть.

Разом з цим зазначаємо, що суб'єкти малого пiдприємництва, зокрема, фiзичнi особи, поряд з спрощеною системою оподаткування мають право на вибiр застосовувати загальну систему оподаткування.

2. Щодо регулювання тарифiв на перевезення пасажирiв, платних послуг автостанцiй та розподiлу винагороди мiж автоперевiзником та автостанцiєю.

Статтею 6 Господарського кодексу України ( 436-15 ) заборонено незаконне втручання органiв державної влади та органiв мiсцевого самоврядування, їх посадових осiб у господарськi вiдносини суб'єктiв господарювання.

Заступник Голови С.I.Лекарь