Применение трудовых и гражданско-правовых договоров

Главное контрольно-ревизионное управление дает разъяснение по применению трудовых и гражданско-правовых договоров.

Сутью гражданско-правовых отношений как подряда является то, что одна сторона (подрядчик) обязуется на свой риск выполнить определенную работу по заданию второй стороны (заказчика), а заказчик должен принять и оплатить выполненную работу. Следовательно, по сути (в юридическом понимании), трудовые отношения между сторонами при заключении договора подряда не возникают.

Основным признаком, отличающим подрядные отношения от трудовых, является то, что трудовым законодательством регулируется процесс трудовой деятельности, ее организация. По гражданско-правовому договору процесс организации трудовой деятельности остается за его пределами, целью договора является получение определенного материального результата. Подрядчик, в отличие от работника, не подчиняется правилам внутреннего трудового распорядка, он сам организовывает свою работу и выполняет ее на собственный риск.

По трудовому договору работника принимают на работу (должность), включенную в штат предприятия, для выполнения определенной работы (определенных функций) по конкретной квалификации, профессии, должности. Работнику гарантируется заработная плата, установленные трудовым законодательством гарантии, льготы, компенсации и т. п.

Оплата работ, выполненных по гражданско-правовому договору, проводится по кодам экономической классификации расходов бюджета, которые соответствуют экономической сущности платежей. При этом сумма вознаграждения по договору подряда устанавливается исключительно по соглашению сторон, законодательством не предусмотрено ограничение в части минимального или максимального размера вознаграждения.

ГОЛОВНЕ КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНЕ УПРАВЛІННЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 19.12.2008 р. N 24-18/562

<...>

Договори з громадянами на використання їх праці можуть укладатись за трудовим або цивільно-правовим договором. Відмінністю договорів цивільно-правового характеру від трудових договорів є те, що перші регламентуються Цивільним кодексом України, а другі - Кодексом законів про працю України.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Суттю такого виду цивільно-правових відносин як підряду є те, що одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник повинен прийняти й оплатити виконану роботу (особливості укладання та виконання договорів підряду визначені гл. 61 Цивільного кодексу України). Отже, по суті (в юридичному розумінні) трудові відносини між сторонами при укладанні договору підряду не виникають.

Враховуючи роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.2002 N 06/2-4/42 та від 26.12.2003 N 067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату, робота за договором підряду має разовий характер. Тобто, за договором підряду процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату установи, організації, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штатного розпису установи, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою, з обов'язковим підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку та внесенням відповідного запису до трудової книжки. Працівникові створюються всі умови праці, потрібні для виконання визначених договором робіт, гарантується виплата заробітної плати, не нижчої від установленої законодавством, а також гарантуються встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

Звертаємо увагу, якщо умовами договору підряду будуть передбачені ознаки трудових відносин (наприклад, зазначено графік роботи «з 9.00 до 17.00 з перервою на обід з 13.00 до 13.45"), в подальшому суд такий договір може визнати трудовим.

Відповідно до листів Державного казначейства України від 05.07.2005 N 07-04/1315-5673 та від 25.02.2008 N 3.4-04/651-3018 заробітна плата працівника за трудовим договором виплачується з фонду оплати праці підприємства, установи та організації за КЕКВ 1111 «Заробітна плата"; це стосується і позаштатних працівників, з якими укладено трудові договори.

Пунктом 28 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 N 228 (далі - Порядок N 228), передбачено, що чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці.

Зміни до штатних розписів вносяться у порядку, встановленому для їх затвердження відповідно до пункту 47 Порядку N 228, пунктом 32 якого регламентовано порядок затвердження штатного розпису керівником відповідної вищестоящої установи.

Враховуючи вищевикладене, якщо робота має характер систематичності (щоденного виконання роботи), працівник повинен підпорядковуватися правилам внутрішнього трудового розпорядку, укладання трудового договору можливе за наявності посади в штатному розписі установи.

З питання цивільно-правових договорів зазначаємо, що оплата робіт, виконаних за цивільно-правовим договором (винагорода), проводиться за кодами економічної класифікації видатків бюджету, які відповідають економічній сутності платежів. При цьому сума винагороди за договором підряду встановлюється виключно за угодою сторін, законодавством не передбачені обмеження в частині мінімального або максимального розміру винагороди.

<...>

Заступник Голови І. Стефанюк

Еженедельник "Главбух"

Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!