ЛИСТ 05.05.2010 N 8786/7/15-0317 Про розгляд листа

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМIНIСТРАЦIЯ УКРАЇНИ

ЛИСТ
05.05.2010 N 8786/7/15-0317

Державним податковим
адмiнiстрацiям в Автономнiй
Республiцi Крим, областях,
мiстах Києвi та Севастополi

Про розгляд листа

Державна податкова адмiнiстрацiя України розглянула лист Державної податкової адмiнiстрацiї у Днiпропетровськiй областi вiд 02.04.2010 N 8488/8/23-211 щодо включення платником податку до складу валових витрат сум заборгованостi на пiдставi рiшень третейського суду, i повiдомляє.

Пiдпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статтi 12 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" ( 334/94-ВР ) встановлено, що платник податку - продавець товарiв (робiт, послуг) має право збiльшити суму валових витрат звiтного перiоду на вартiсть вiдвантажених товарiв (виконаних робiт, наданих послуг) у поточному або попереднiх звiтному податкових перiодах у разi коли покупець таких товарiв (робiт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартостi (надання iнших видiв компенсацiй їх вартостi). Таке право на збiльшення суми валових витрат виникає, якщо протягом такого звiтного перiоду вiдбувається будь-яка з таких подiй, зокрема, платник податку звертається до суду з позовом (заявою) про стягнення заборгованостi з такого покупця або про порушення справи про його банкрутство чи стягнення заставленого ним майна.

Згiдно з положеннями частини першої статтi 124 Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) правосуддя в Українi здiйснюється виключно судами.

Суд, здiйснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцiєю ( 254к/96-ВР ) та законами України прав i свобод людини i громадянина, прав i законних iнтересiв юридичних осiб, iнтересiв суспiльства i держави (пiдпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рiшення Конституцiйного Суду України у справi про призначення судом бiльш м'якого покарання вiд 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004).

Тому в контекстi статтi 55 Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) органи судової влади можуть здiйснювати функцiю захисту майнових i немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв фiзичних та/або юридичних осiб у сферi цивiльних i господарських правовiдносин.

Третейський розгляд спорiв сторiн у сферi цивiльних i господарських правовiдносин - це вид недержавної юрисдикцiйної дiяльностi, яку третейськi суди здiйснюють на пiдставi законiв України шляхом застосування, зокрема, методiв арбiтрування.

Згiдно з положеннями частини п'ятої статтi 124 Конституцiї України ( 254к/96-ВР ) судовi рiшення ухвалюються судами iменем України i є обов'язковими до виконання на всiй територiї України.

Вiдповiдно до Закону України "Про третейськi суди" ( 1701-15 ) третейськi суди приймають рiшення тiльки вiд свого iменi (стаття 46), а самi цi рiшення, ухваленi в межах чинного законодавства, є обов'язковими лише для сторiн спорiв. Забезпечення примусового виконання рiшень третейських судiв перебуває за межами третейського розгляду та є завданням компетентних судiв i державної виконавчої служби (стаття 57 Закону, пункт 1 частини другої статтi 3 Закону України "Про виконавче провадження") ( 606-14 ).

Отже, третейський розгляд не є правосуддям, а рiшення третейських судiв є лише актами недержавної юрисдикцiйної дiяльностi з вирiшення спорiв сторiн у сферi цивiльних i господарських вiдносин.

Третейськi суди та Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при Торгово-промисловiй палатi України не вiднесенi до системи судiв загальної юрисдикцiї (стаття 125 Конституцiї України) ( 254к/96-ВР ).

З аналiзу положень Закону України "Про третейськi суди" ( 1701-15 ) випливає, що третейськi суди є недержавними незалежними органами захисту майнових i немайнових прав та охоронюваних законом iнтересiв фiзичних та/або юридичних осiб у сферi цивiльних i господарських правовiдносин.

Здiйснення третейськими судами функцiї захисту, передбаченої в абзацi сьомому статтi 2, статтi 3 Закону України "Про третейськi суди" ( 1701-15 ), є здiйсненням ними не правосуддя, а третейського розгляду спорiв сторiн у цивiльних i господарських правовiдносинах.

Вiдповiдно до статтi 2 Закону України "Про мiжнародний комерцiйний арбiтраж" ( 4002-12 ), арбiтраж - це будь-який арбiтраж (третейський суд) незалежно вiд того, чи утворюється вiн спецiально для розгляду окремої справи, чи здiйснюється постiйно дiючою арбiтражною установою, зокрема Мiжнародним комерцiйним арбiтражним судом або Морською арбiтражною комiсiєю при Торгово-промисловiй палатi України.

Таким чином, третейськi суди та Мiжнародний комерцiйний арбiтражний суд при Торгово-промисловiй палатi України не здiйснюють правосуддя, їх рiшення не є актами правосуддя, а самi вони не входять до системи судiв загальної юрисдикцiї.

З огляду на вищезазначене та враховуючи статтi 124, 125 Конституцiї України ( 254к/96-ВР ), платник податку має право на збiльшення суми валових витрат вiдповiдно до пiдпункту 12.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" ( 334/94-ВР ) лише у випадку звернення до суду загальної юрисдикцiї, який ухвалює рiшення iменем України. Застосування пiдпункту 12.1.1 Закону України "Про оподаткування прибутку пiдприємств" при зверненнi платника податку до третейського суду та Мiжнародного комерцiйного арбiтражного суду при Торгово-промисловiй палатi України є неправомiрним.

Головам Державних податкових адмiнiстрацiй в Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах Києвi та Севастополi довести зазначене роз'яснення до вiдома платникiв податкiв i пiдпорядкованих пiдроздiлiв та забезпечити його врахування при проведеннi контрольно-перевiрочної роботи та апеляцiйних процедур.

Заступник Голови О.М.Любченко