Письмо ГНАУ от 19.04.2010 г. № 3771/6/16-1515-26

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
ЛИСТ

від 19.04.2010 р. N 3771/6/16-1515-26 

Державна податкова адміністрація України розглянула лист ТОВ щодо порядку нарахування податку на додану вартість і повідомляє.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України. 

Поставкою послуг відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону є будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об’єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. 

Передпродажна підготовка автомобілів, що включає діагностику, перевірку роботи окремих вузлів, інспекційний сервіс після довгострокового зберігання автомобіля, заміну деталей та вузлів в разі необхідності, при виявленні пошкоджень, відповідно до пункту 1.4 статті 1 Закону є операцією з поставки послуг, яка відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону є об’єктом оподаткування податком на додану вартість. 

База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається відповідно до статті 4 Закону. 

Зокрема, у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов’язаній з продавцем особі чи суб’єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни (пункт 4.2 статті 4 Закону). 

Що стосується ліквідації основних фондів, то пунктом 4.9 статті 4 Закону визначено, що якщо основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як поставка таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такої поставки, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Заступник Голови
О. Любченко