Налогообложение стоимости профессиональной подготовки или повышения квалификации работников
Касается работодателей, занимающихся переподготовкой и повышением квалификации своих работников.
По мнению налогового органа, расходы налогоплательщика, связанные с профессиональной подготовкой, обучением, переподготовкой или повышением квалификации лиц, состоящих с ним в трудовых отношениях, включаются в валовые расходы в размере до 3 % ФОТ на основании подпункта 5.4.2 Закона о прибыли. Указанные расходы, осуществляемые по профилю деятельности предприятия, являются расходами на производственные цели (связаны с хозяйственной деятельностью предприятия) и не считаются личными доходами (дополнительным благом) работников. Если подготовка (переподготовка) работника по профилю деятельности или общим производственным потребностям работодателя осуществляется в учебных заведениях, то согласно подпункту 4.3.20 Закона № 889 сумма, уплаченная работодателем этим заведениям, но не выше 740 грн. в месяц в 2007 го-ду, не подлежит обложению налогом с доходов. Если обучающийся работник прекращает трудовые отношения с работодателем в течение срока обучения или до окончания второго календарного года от года, в котором заканчивается такое обучение, то стоимость обучения является дополнительным благом работника, подлежащим налогообложению в общем порядке.
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
(Витяг)
<...>
Відповідно до статті 1 Закону України від 10.02.98 р. N 103/98-ВР «Про професійно-технічну освіту» перепідготовка робітників є складовою професійно-технічного навчання, спрямованого на оволодіння іншою професією робітниками, які здобули первинну професійну підготовку, а підвищення кваліфікації робітників є професійно-технічним навчанням робітників, що дає можливість розширювати і поглиблювати раніше здобуті професійні знання, уміння і навички на рівні вимог виробництва чи сфери послуг.
Професійно-технічне навчання може здійснюватися у професійно-технічних навчальних закладах, а також шляхом індивідуального чи курсового навчання на виробництві.
Для професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників, особливо молоді, власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи (статті 201 Кодексу законів про працю).
Спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 26.03.2001 р. N 127/151, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.04.2001 р. за N 315/5506, затверджено Положення про професійне навчання кадрів на виробництві (далі - Положення N 127/151), відповідно до підпункту 3.1 пункту 3 якого для професійного навчання кадрів на виробництві застосовуються такі його види: первинна професійна підготовка робітників; перепідготовка робітників; підвищення кваліфікації робітників; підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців.
Згідно з підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону України N 334 «Про оподаткування прибутку підприємств» витрати платника податку, пов'язані з професійною підготовкою, навчанням, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації осіб, які перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, включаються до валових витрат у розмірі до 3 відсотків фонду оплати праці звітного періоду.
Таким чином, витрати підприємства, пов'язані з професійним навчанням кадрів на виробництві, зокрема з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації працівників за профілем діяльності такого підприємства, з урахуванням вимог Закону N 334 є витратами на виробничі цілі, що пов'язані з господарською діяльністю підприємства, і не вважаються особистими доходами (додатковим благом) працівників.
Водночас підпунктом 3.5 Положення N 127/151 встановлено, що підвищення кваліфікації керівних працівників та фахівців, яке здійснюється за формами спеціалізації або довгострокового підвищення кваліфікації, провадиться у відповідних навчальних закладах або у закладах післядипломної освіти.
Якщо підготовка чи перепідготовка платника податку - найманої особи за профілем діяльності чи загальними виробничими потребами працедавця здійснюється в навчальних закладах, то згідно із підпунктом 4.3.20 пункту 4.3 статті 4 Закону України від 22.05.2003 р. N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається і не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб сума, сплачена таким працедавцем на користь закладів освіти у рахунок компенсації вартості такого навчання, але не вище розміру суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку на кожний повний чи неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої найманої особи, тобто не вище суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, установленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2007 р. - 740 грн.).
Коли така наймана особа припиняє трудові відносини з таким працедавцем впродовж такого навчання або до закінчення другого календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, то сума, сплачена у компенсацію вартості такого навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такій найманій особі протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку.
Заступник Голови І. Приймак
Источник: № 53 (530) сентябрь 2007 г.
Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!
