Разъяснены некоторые вопросы уплаты местных налогов и сборов

Приказ ГНАУ от 25.03.10 г. № 184 вступил в силу со дня принятия.

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ ДПА України
25.03.2010 № 184

Узагальнююче податковероз'яснення щодо окремих місцевих податків і зборів

У роз'ясненні вживаються такіскорочення:

Закон України від 25 червня 1991 року №1251-XII "Про систему оподаткування" - Закон № 1251;

Закон України від 3 липня 1996 року №270/96-ВР "Про рекламу" (в редакції Закону України від 11 липня 2003року № 1121-IV) - Закон № 270;

Закон України від 21 травня 1997 року №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" - Закон № 280;

Закон України від 21 грудня 1993 року №3759-XII "Про телебачення і радіомовлення" - Закон № 3759;

Закон України від 6 вересня 2005 року №2806-IV "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" -Закон № 2806;

Закон України від 6 вересня 2005 року №2807-IV "Про благоустрій населених пунктів" - Закон № 2807;

Декрет Кабінету Міністрів України від20 травня 1993 року № 56-93 "Про місцеві податки і збори" - Декрет №56-93;

Указ Президента України від 28 червня1999 року № 761/99 "Про впорядкування механізму сплати ринковогозбору" - Указ № 761/99;

постанова Кабінету Міністрів Українивід 21 травня 2009 року № 526 "Про заходи щодо упорядкування видачідокументів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" -постанова № 526;

Правила торгівлі на ринках, затвердженінаказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України,Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністраціїУкраїни, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації Українивід 26.02.2002 № 57/188/84/105, що зареєстровано у Міністерстві юстиції України22.03.2002 за № 288/6576, - Правила;

Порядок обліку платників податків,зборів (обов'язкових платежів), затверджений наказом Державної податковоїадміністрації України від 19.02.98 № 80, що зареєстровано у Міністерствіюстиції України 16.03.98 за № 172/2612, - Порядок;

Інструкція щодо заповнення формдержавних статистичних спостережень стосовно торгової мережі та мережіресторанного господарства, затверджена наказом Держкомстату від 24.10.2005 №327, що зареєстровано у Міністерстві юстиції України 08.11.2005 за №1350/11630, - Інструкція.

1. Щодо сплати комунальногоподатку профспілковими організаціями

Згідно зі статтею 1 Закону № 1251ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), а такожпільги щодо оподаткування не можуть установлюватися або змінюватися іншимизаконами України, крім законів про оподаткування.

Статтею 15 Закону № 1251 встановлено,що до місцевих податків і зборів належить і комунальний податок. Пунктом 3зазначеної статті передбачено, що місцеві податки і збори (обов'язковіплатежі), механізм справляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими,селищними, міськими радами відповідно до переліку і в межах граничних розмірівставок, установлених законами України. При цьому комунальний податок єобов'язковим для встановлення сільськими, селищними та міськими радами занаявності об'єктів оподаткування або умов, з якими пов'язане запровадженняцього податку.

Порядок справляння місцевих податків ізборів визначено Декретом № 56-93. Згідно зі статтею 15 Декрету № 56-93комунальний податок справляється з юридичних осіб, крім бюджетних установ,організацій, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Граничнийрозмір не повинен перевищувати 10 відсотків річного фонду оплати праці,обчисленого виходячи з розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Оскільки об'єктом оподаткування длякомунального податку є річний фонд оплати праці штатних працівниківпрофспілкової організації, а не показники її фінансово-господарськоїдіяльності, така організація (за наявності об'єкта оподаткування) є платникомкомунального податку на загальних підставах, якщо інше не передбачено рішеннямвідповідного органу місцевого самоврядування.

Пунктом 24 статті 26 Закону № 280встановлено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських радналежить запровадження місцевих податків, зборів і розмірів ставок у межах,визначених законом.

Згідно зі статтею 73 Закону № 280 актиради, прийняті у межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всімарозташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннямигромадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, атакож громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.

Водночас статтею 18 Декрету № 56-93органам місцевого самоврядування надано право запроваджувати пільгові податковіставки, повністю відміняти окремі місцеві податки і збори або звільняти відсплати певні категорії платників.

2. Щодо сплати комунальногоподатку філіями підприємств

Статтею 15 Закону № 1251 до місцевихподатків і зборів віднесено комунальний податок. Пунктом 3 статті 15 цьогоЗакону визначено, що місцеві податки і збори (обов'язкові платежі), механізмсправляння та порядок їх сплати встановлюються сільськими, селищними, міськимирадами відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, установленихзаконами України. При цьому комунальний податок є обов'язковим для встановленнясільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткуванняабо умов, з якими пов'язане запровадження цього податку.

Згідно зі статтею 5 Закону № 1251 облікплатників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органамидержавної податкової служби та іншими державними органами відповідно дозаконодавства.

Порядок обліку платників податків,зборів (обов'язкових платежів) визначається центральним органом державноїподаткової служби України.

Пунктом 4.1 розділу 4 Порядкувстановлено, що взяття на облік як платників податків - юридичних осіб тавідокремлених підрозділів юридичних осіб здійснюється за їх місцезнаходженнямвідповідними органами державної податкової служби після внесення відомостей проних до Єдиного державного реєстру або, у випадках, передбачених законодавством,після присвоєння ідентифікаційних кодів за Єдиним державним реєстромпідприємств та організацій України.

При цьому пунктом 7.11 Порядкувизначено, якщо відповідно до законодавства в платника податків, окрімобов'язків щодо подання податкових декларацій (розрахунків, звітів) та/абонарахування, утримання або сплати (перерахування) податків, зборів, іншихобов'язкових платежів на території територіальної громади за своїммісцезнаходженням, виникають такі обов'язки на території іншої територіальноїгромади, то в органі державної податкової служби, відповідному цій території,такий платник податків зараховується до категорії платників окремих податків.

У пункті 9.2 Порядку зазначено, щоплатник податків зараховується до категорії платників окремих податків замісцезнаходженням його підрозділів, земельних ділянок, родовищ кориснихкопалин, джерел забруднення навколишнього природного середовища, об'єктіврухомого або нерухомого майна, транспортних засобів, гастрольних заходів тощо,розташованих на територіях інших територіальних громад, ніж платник податків.

Таким чином, облік платниківкомунального податку в органах державної податкової служби здійснюється замісцезнаходженням юридичної особи або філії, якщо така філія розташована натериторії іншої територіальної громади, ніж юридична особа, і є платникомкомунального податку відповідно до рішення органу місцевого самоврядування.

Підставою для взяття на обліквідокремленого підрозділу юридичної особи є надходження повідомлення простворення відокремленого підрозділу юридичної особи від державного реєстраторадо органу державної податкової служби за місцезнаходженням відокремленогопідрозділу (п. 4.4 Порядку).

Згідно зі статтею 19 Декрету місцевіподатки і збори перераховуються до бюджетів місцевого самоврядування в порядку,визначеному радами, якими вони встановлюються.

Отже, сплата комунального податку таподання податкової звітності повинні здійснюватися за місцезнаходженнямвідокремленого підрозділу (філії) з моменту взяття його на облік в органахдержавної податкової служби як платника цього податку, визначеного відповіднимрішенням органу місцевого самоврядування.

3. Щодо правових підставдля видачі дозволів на розміщення об'єктів торгівлі та сплати суб'єктамигосподарювання відповідного збору

Статтею 15 Закону № 1251 до місцевихподатків і зборів віднесено збір за видачу дозволу на розміщення об'єктівторгівлі та сфери послуг. При цьому цей збір є обов'язковим для встановленнясільськими, селищними та міськими радами за наявності об'єктів оподаткуванняабо умов, з якими пов'язане його запровадження.

Загальні норми щодо оподаткуваннязбором встановлені Декретом № 56-93, положеннями якого визначено об'єктоподаткування, платників збору, граничні розміри ставок.

Згідно зі статтею 17 Декрету № 56-93збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі - це плата за оформленнята видачу дозволів на торгівлю у спеціально відведених для цього місцях.

Вказаний збір справляється з юридичнихосіб і громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію таінші товари залежно від площі торгового місця, його територіального розміщеннята виду продукції.

Збір за видачу дозволу на розміщенняоб'єктів торгівлі справляється уповноваженими організаціями, яким надано це право.

Інструкцією затверджено класифікаціюоб'єктів торгівлі за видами, розмірами, формою обслуговування, товарноюспеціалізацією тощо. При цьому звертаємо увагу на те, що пунктом 3.1 Інструкціїдо стаціонарних об'єктів роздрібної торгівлі віднесено тільки магазини(крамниці) та надано їх визначення відповідно до технічних норм іхарактеристик.

Правові та організаційні засадифункціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності визначаєЗакон № 2806, який встановлює порядок діяльності дозвільних органів,уповноважених видавати документи дозвільного характеру, та адміністраторів.

Статтею 1 Закону № 2806 встановленоперелік дозвільних органів та їх посадових осіб, уповноважених відповідно дозакону видавати документи дозвільного характеру від свого імені у межахвідповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Постановою № 526 затверджено Перелікдокументів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, що видаютьсявиключно через дозвільні центри. Зокрема, пунктом 63 Переліку передбаченовидача міськими радами дозволу на розміщення на території об'єктів благоустроюбудівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншогопризначення, встановленого Законом № 2807-IV.

Згідно з пунктом 1 статті 4 Закону №2806 необхідність одержання документа дозвільного характеру (до якого, виходячиз наведеного, належить і дозвіл на розміщення об'єкта торгівлі) встановлюєтьсявиключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документівдозвільного характеру.

Відповідно до пункту 10 статті 10Закону № 2807 до повноважень сільських, селищних і міських рад у сферіблагоустрою населених пунктів належить і надання на території об'єктівблагоустрою дозволу на розміщення будівель і споруд торговельного та іншогопризначення.

Тобто, видачу дозволу на розміщенняоб'єктів торгівлі передбачено чинним законодавством України. Крім того, пунктом5 частини першої статті 16 Закону № 2807 самовільне встановлення таких об'єктівзаборонено.

Пунктом 16 Основних вимог до порядкувзаємодії адміністратора з місцевими дозвільними органами, суб'єктамигосподарювання та територіальним органом спеціально уповноваженого органу зпитань дозвільної системи у сфері господарської діяльності щодо видачідокументів дозвільного характеру, затверджених постановою № 526, встановлено,що у регламенті (інформаційній картці), який визначає послідовність дій дляотримання документів дозвільного характеру зазначається розмір плати за видачудокументів дозвільного характеру (якщо це передбачено законодавством).

Враховуючи те, що справляння збору завидачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі передбачено Законом № 1251 таДекретом № 56-93, обов'язок щодо його сплати суб'єктами господарювання виникаєпри отриманні таких дозволів відповідно до рішень органів місцевогосамоврядування.

При цьому, як зазначено у статті 18Декрету № 56-93, органам місцевого самоврядування надано право самостійновстановлювати і визначати порядок сплати місцевих податків і зборів відповіднодо переліку і у межах установлених граничних розмірів ставок.

Згідно зі статтею 73 Закону № 280 актиради, прийняті у межах наданих повноважень, є обов'язковими для виконання всімарозташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннямигромадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, атакож громадянами, які постійно або тимчасово проживають на цій території.

Прикінцевими положеннями Закону № 2806(пункт 3 статті 11) внесено зміни до Кодексу України про адміністративніправопорушення, а саме: стаття 164 цього Кодексу передбачає відповідальністьсуб'єктів господарювання за провадження господарської діяльності без одержаннядозволу або іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержанняпередбачено законом.

 

Директор Департаменту адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів (обов'язкових платежів)

Н. В. Хоцянівська