Удержание налога с доходов в случае списания задолженности за природный газ, по которой истек срок исковой давности

Державна податкова адміністрація України розглянула лист від 05.06.2007 р. N 14475/8/17-135-18 і повідомляє.

Як зазначено у вашому запиті, ВАТ «...» та ВАТ «...» у період дії Закону України від 22.05.2003 р. N 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон) за власним рішенням провадили списання заборгованості населення за природний газ, за якою минув строк позовної давності, без утримання податку з сум такої анульованої заборгованості на підставі листа ДПА України від 29.11.2004 р. N 10828/6/17-3216. У зв'язку з цим слід зазначити, що відповідно до пп. 4.4.2 «д» п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Щодо суті питання, то при його розгляді слід виходити з такого.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону дохід фізичної особи - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з підпунктом 4.2.11 пункту 4.2 статті 4 Закону до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються суми заборгованості платника податку, за якими минув строк позовної давності, а також суми боргу платника податку, анульовані кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства (пп. 4.2.9 «г» п. 4.2 ст. 4 Закону).

Крім того, фізичні особи - одержувачі послуг з газопостачання, у випадках списання такого боргу, безоплатно одержують товар (газ) та послуги з його постачання, що згідно із пп. 4.2.9 «е» п. 4.2 ст. 4 Закону, є додатковим благом, яке включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу таких одержувачів. Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб, отриманих платником податку у вигляді подарунків, регламентується ст. 14 Закону, згідно з якою кошти, майно, майнові чи немайнові права, вартість робіт, послуг, подаровані платнику податку, оподатковуються за правилами для оподаткування спадщини, встановленими ст. 13 цього Закону.

Відповідно до положень ст. 13 Закону вартість об'єктів спадщини підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб за ставками 0 %, 5 % та 15 % (до 01.01.2007 р. - 13 %) залежно від конкретних умов, визначених у підпунктах «а», «б», «г», «д» пункту 13.1 цієї статті, зокрема залежно від ступеню споріднення спадкодавця та спадкоємця.

Разом з тим, згідно зі статтею 1216 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. N 435-IV спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи - спадкодавця до інших осіб - спадкоємців, в тому числі до фізичних осіб. Форма договору дарування визначена главою 55 Цивільного кодексу України.

Враховуючи наведене, положення статті 14 (13) Закону можуть бути поширені лише на доходи, отримані платником податку у вигляді подарунків від дарувателей - фізичних осіб.

Що стосується інших випадків дарування, зокрема від юридичної особи - фізичній, то вартість таких подарунків підлягає оподаткуванню відповідно до положень Закону на загальних підставах (13 % у період 2004 - 2006 рр., 15 % з 01.01.2007 р.).

Водночас, згідно з п. 1.15 ст. 1 та ст. 17 Закону особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з джерелом їх походження з України є податковий агент (п. 17.2 «а").

Отже, у випадках, що розглядаються, податкові агенти на підставі пп. 4.2.9 «е», пп. 4.2.9 «г» п. 4.2 та 4.2.11 ст. 4 Закону повинні включати суму списаної заборгованості одержувачів природного газу до складу їх оподатковуваного доходу у місяці списання, утримувати з неї податок за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону, перераховувати податок до бюджету згідно зі статтями 8 та 16 Закону та надавати податковому органу звіт за ф. N 1ДФ про такі надані доходи та утриманий з них податок, тобто повинні виконати всі встановлені Законом функції податкових агентів щодо сум заборгованості, що списується.

У разі коли податковий агент не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку до бюджету з доходу, виплаченого (наданого) фізичній особі, то відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку - отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкових зобов'язань або податкового боргу (пп. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону).

Що стосується листа ДПА України від 29.11.2004 р. N 10828/6/17-3216, то його слід застосовувати у частині, що не суперечить наведеним вище нормам Закону.

Заступник Голови

С. Лекарь

Источник:  "ГлавБух" № 54 (530) сентябрь 2007 г.

Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!