Повторне порушення у сфері соціального страхування

Статтею 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у т. ч. страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Зокрема, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до Закону № 2240 нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

При цьому Законом № 2240 не визначено, в якому значенні вживається термін "повторне порушення". Встановити, чи є порушення з боку страхувальника повторним чи ні, можливо тільки на підставі матеріалів його ревізії (перевірки) та матеріалів його попередньої перевірки, тобто, якщо ревізією страхувальника встановлено порушення, а наступною перевіркою фіксується факт такого ж порушення, його слід рахувати повторним.

Враховуючи зазначене, на думку ФСС з ТВП, штраф на страхувальника за неповну сплату страхових внесків у трикратному розмірі накладається в разі встановлення факту неповної сплати страхових внесків, якщо за матеріалами попередньої перевірки цього страхувальника було встановлено таке ж порушення.

Щодо терміна "повторне порушення" при неповній сплаті страхових внесків

ЛИСТ ВИКОНАВЧОЇ ДИРЕКЦІЇ ФОНДУ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ З ТИМЧАСОВОЇ ВТРАТИ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ

від 19.12.2006 р. № 05-31-2645

(Витяг)

<...>

Відповідно до статті 3 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 р. № 2240-III (далі — Закон № 2240) законодавство України, що регулює відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Кодексу законів про працю України, цього Закону та прийнятих відповідно до них інших нормативно-правових актів.

Статтею 30 Закону № 2240 передбачено, що страхувальник-роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів. Фізична особа, яка не має статусу підприємця та використовує найману працю, додатково несе відповідальність за ухилення від взяття на облік як платника страхових внесків. Зокрема, за неповну сплату страхових внесків на страхувальника накладається штраф у розмірі прихованої (заниженої) суми заробітної плати, на яку відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, а в разі повторного порушення — у трикратному розмірі зазначеної суми.

В той же час Законом № 2240 не визначено, в якому значенні вживається термін «повторне порушення».

Встановити, чи є порушення з боку страхувальника повторним, можливо тільки на підставі матеріалів ревізії (перевірки) страхувальника і матеріалів попередньої перевірки цього страхувальника. Тобто, якщо ревізією страхувальника встановлено порушення, а наступною перевіркою фіксується факт такого ж порушення, його слід рахувати повторним.

Враховуючи зазначене, вважаємо, що штраф на страхувальника за неповну сплату страхових внесків у трикратному розмірі накладається в разі встановлення факту неповної сплати страхових внесків, якщо за матеріалами попередньої перевірки цього страхувальника було встановлене таке ж порушення.

Водночас повідомляємо, що виконавча дирекція Фонду не наділена повноваженнями надавати офіційні роз'яснення з питань тлумачення норм Закону № 2240.

Що стосується застосування (за аналогією закону) норм Кодексу України про ад-міністративні правопорушення (далі — Кодекс), згідно з яким повторним вважається правопорушення, що скоєне протягом року, то відповідно до діючих нормативно-правових актів відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, Кодексом не регулюються.

Директор С. Санченко

Джерело інформації: «ГоловБух» № 65 (544) листопад 2007 р.

Коллеги, если Вам понравился наш материал, поделитесь им в своих сетях и нажмите пожалуйста кнопку Фейсбук мне нравиться ! Заранее Спасибо!