Повернення бракованого товару

Аудитори ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух» консультують:

ЗАПИТ

Було виявлено , що продукція, яка була придбана від нерезидента не підлягає використанню за призначенням. Проте вона була завезена більше ніж 6 місяців тому.
Повернути браковану продукцію ми повинні в режимі звичайного експорту, але на безоплатній основі (режим реекспорту в цьому випадку не підходить, оскільки товар був ввезений на територію України вже більше ніж 6 місяців тому)
Додатково до проформи інвойсу буде зроблений акт рекламації та протокол невідповідності
І через 3-4 тижні нам повинні повернути цей товар назад також на безоплатній основі.

ВІДПОВІДЬ

Згідно до ст. 678 ЦКУ, У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
У вашому випадку нерезидент погодився з виявленим браком, а отже, він повинен замінити бракований товар на такий же новий товар. При цьому зробити це він має безкоштовно.

Якщо нерезидент вирішить замінити товар через неможливість його відремонтувати, то говорити, що така операція вважається бартерною, не можна. Заміна бракованого товару на справний не вписується в поняття «бартерна операція» в розумінні Закону України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23.12.98 р. № 351-XIV.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону про бартер в ЗЕД товарообмінна (бартерна) операція — це один з видів експортно-імпортних операцій, оформлених бартерним договором або договором із змішаною формою оплати, що передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або безготівковій формі.
У вашому випадку обмін товарів не відбувається. Постачальник просто змінює бракований товар, поставлений за договором купівлі-продажу, за яким була здійснена оплата у безготівковій формі, на такий же справний товар.

1. Повернення товару.
Повернути бракований товар продавець має змогу в режимі реекспорту. Але щоб товари можна було помістити у митний режим реекспорту, вони мають відповідати вимогам, переліченим у п. 5 ч. 1 ст. 86 МКУ, а саме, товар повинен був:
а) вивозитися протягом 6 місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;
б) перебувати у тому самому стані, в якому вони були ввезені, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів;
в) визнані помилково ввезеними на митну територію України.

З запиту слідує, що ваш товар не відповідає цим вимогам, а тому Ви не можете вивезти його за межі території України в режимі реекспорту.

Для вивезення товарів Митним кодексом, (ст. 70) передбачено у т.ч. два режими: експорт і реекспорт. Спеціальний режим для повернення увезених товарів не встановлений.
Реекспорт - це режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше від установленого законодавством терміну з моменту їх увезення на митну територію України вивозяться із цієї території в режимі експорту. При цьому треба, щоб за час перебування в Україні товари залишалися в незмінному стані, їх не можна використовувати для отримання прибутку.

З наведеного слідує, що Вами правомірно при поверненні бракованого товару буде застосовувати режим «експорту».

Згідно до ст. 195.1. ПКУ - За нульовою ставкою оподатковуються операції з:
195.1.1. вивезення товарів за межі митної території України:
а) у митному режимі експорту.
б) у митному режимі реекспорту, якщо товари поміщені у такий режим відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України.
Також у відповідності до ст. 206.4. ПКУ Операції з вивезення товарів у митному режимі експорту оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.
Ст. 206.5. ПКУ - Операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пунктів 3 (щодо товарів у вигляді продуктів їх переробки) та 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України, що оподатковуються податком за ставкою, визначеною підпунктом 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 цього Кодексу.

Далі наведено два діючи Листа ДФСУ видані у різні часи стосовно операцій з податковим кредитом по ввезеним бракованим товарам, які повертаються нерезиденту у режимі реекспорту і експорту:

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ
від 21.12.2012 р. N 7541/0/61-12/15-3115

Про розгляд звернення
Державна податкова служба України розглянула лист <...> стосовно деяких питань оподаткування податком на додану вартість та повідомляє.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:
а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;
б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;.................................................

Враховуючи зазначене, при поверненні (експорті) бракованих товарів, у <...> не виникає права на податковий кредит у зв'язку з придбанням таких товарів, оскільки дані товари не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності <...>.

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 14.06.2017 р. N 628/ІПК/28-10-01-03-11

Щодо оподаткування податком на додану вартість операцій з повернення постачальнику - нерезиденту імпортованого товару у зв'язку з виявленням браку
Відповідно до п. 206.5 ст. 206 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) операції з вивезення товарів у митному режимі реекспорту звільняються від оподаткування, крім операцій з вивезення відповідно до пункту 5 частини першої статті 86 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс), що оподатковуються податком за ставкою, визначеною пп. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 ПКУ.
Згідно із пунктом 5 частини першої статті 86 Митного кодексу митний режим реекспорту може бути застосований до товарів, які при ввезенні на митну територію України мали статус іноземних та були поміщені у митний режим імпорту і повертаються нерезиденту - стороні зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари помішувалися у цей режим, у зв'язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов цього договору або з інших обставин, що перешкоджають його виконанню, якщо ці товари:
а) вивозяться протягом шести місяців з дати поміщення їх у митний режим імпорту;
б) перебувають у тому самому стані, в якому вони були ввезені на митну територію України, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якої були виявлені недоліки, що спричинили реекспорт товарів.
Відповідно до пп. "г" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з вивезення товарів за межі митної території України....................

Податковий кредит, сформований під час ввезення товарів, які в подальшому вивезені у митному режимі реекспорту із застосуванням звільнення від оподаткування, підлягає коригуванню у податковому періоді, на який припадає таке вивезення, шляхом нарахування податкових зобов'язань за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 розділу V Кодексу, при цьому база оподаткування за такою операцією визначається виходячи із ціни придбання таких товарів.

З наведеного слідує, що при поверненні бракованого товару Вам потрібно нарахувати ПЗ згідно з вимогами ст. 198.5 ПКУ.

Вимоги ст. 283 МКУ про звільнення від оподаткування митом залежно від обраного митного режиму на режим «експорту» не поширюється.

При цьому при поверненні бракованого товару слід мати на увазі, що можливо, при поверненні товару доведеться робити певні коригування у обліку податку на прибуток.
Доведеться можливо скоригувати свій фінансовий результат відповідного періоду у бік зменшення, наприклад:
— на суму 30 % вартості послуг, придбаних в «особливих» нерезидентів (включених до Переліку «низькоподаткових» країн, затвердженого постановою Кабміну від 27.12.2017 р. № 1045, чи із Переліку організаційно-правових форм, затвердженого постановою Кабміну від 04.07.2017 р. № 480). При придбанні товарів, які були згодом визнані бракованими у специфічних продавців, Ви могли уже провести коригування, передбачене п.п. 140.5.4 ПКУ, і збільшити свій фінансовий результат на цю суму. Тепер слід здійснити корегування.

2. Отримання нових товарів.
У цьому випадку відбувається звичайний імпорт товарів. В обліку отримання нового товару здійснюється за тими правилами, що й отримання товарів, які виявилися браковані і були повернені нерезиденту. Тобто при ввезенні нового товару доведеться сплатити митні платежі та «імпортний» ПДВ за ставкою 20 %, з наступним включенням суми ПДВ до ПК на підставі (нової) ВМД.
У бухобліку слід буде відобразити надходження товарів від нерезидента з попередньою авансовою оплатою. Погашення такої заборгованості не викликає нарахування курсових різниць.
Також у обліку податку на прибуток, можливо, як що Ви придбали товари в «особливого» нерезидента або якщо операція буде визнана контрольованою, доведеться провести коригування фінансовий результату на податкову різницю з п.п. 140.5.4 ПКУ або п.п. 140.5.2 ПКУ відповідно.

Валютний нагляд.
Бракований товар вивозиться з території України в режимі експорту, а тому банк автоматично візьме таку операцію на валютний нагляд, якщо вартість товару, що залишає територію України, перевищує незначну суму (еквівалент 150 тис. грн.). На це, зокрема, вказує той факт, що банк розпочинає відлік граничного строку розрахунків у 180 днів (з 09.07.2022 р. п. 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану») із дати: оформлення МД типу ЕК-10 «Експорт», ЕК-11 «Реекспорт» (п.п. 1 п. 7 Інструкції, затвердженої постановою Нацбанку від 02.01.2019 р. № 7).

Знімати таку операцію з контролю банк буде за правилами, встановленими для зарахування зустрічних однорідних вимог (п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7 від 02.01.2019 р.), тобто після отримання документів про припинення зобов’язань за операціями з зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Такими документами в Вашому випадку може бути МД типу IM-40 «Імпорт» та документи, які підтверджують, що ввезення товару пов’язано з операцією поверненням/експортом товарів. Іншого способу зняти операцію з валютного нагляду не передбачено.

Схема можливих бухгалтерських проводок

№ по порядку Кореспонденція рахунків Зміст проведеної операції
Дт Кт
1 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» 312 «Рахунки у банках у іноземній валюті» Здійснено попередню оплату за товар нерезиденту
2 281 «Товари на складі» 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» Отримано товар від нерезидента
3 374 «Розрахунки по претензіях» 281 «Товари на складі» Згідно з Актом визнано товар бракованим і пред”явлено претензію постачальнику. Товар вивезено за кордон. (Операцію поставлено на контроль банком)
4 949 «Інші витрати операційної діяльності» 6412 «ПДВ зобов”язання» Корегування ПК по бракованих товарах згідно до ст. 198.5 ПКУ.
5 281 «Товари на складі» 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» Поставлено нерезидентом новий товар згідно рекламації. Товар оприбутковано на склад покупця.
6 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 311 «Рахунки у банках» Сплачено митні платежі у т.ч. ПДВ
7 6412 «ПДВ кредит» 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Відображено податковий кредит з ПДВ при ввезенні нового товару
8 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» 374 «Розрахунки по претензіях» Здійснено залік заборгованості по розрахунках по претензіях. (Операцію знято з контролю банком)

ТОВ «Аудиторська фірма «Главбух»
Носов В.Г.

2022

Аудиторська перевірка, бухгалтерські послуги, аутсорсинг зарплати

  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №1
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №2
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №3
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №4
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №5
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №6
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №7
  • - Аудиторская фирма «Главбух-аудит» №8